top of page

Наталія Резнік: створює дива на Сумщині

В гостях у Нацплатформи МСБ – Наталія Миколаївна Резнік, керівник Сумської обласної дирекції НАСК “ОРАНТА”, член Сумської Ради Підприємців

Наталію Резнік нам рекомендували, як активну учасницю Ради Підприємців, яка опікується не тільки питаннями страхового бізнесу, а й допомагає жінкам Сумщини, виборює права звичайних підприємців мікро- та малого бізнесу.

Наталіє Миколаївно, розкажіть, будь ласка, як страхування стало Вашим захопленням на все життя

У 1980 році закінчила Тернопільський фінансово-економічний інститут, тоді це був перший випуск страховиків. Отримала направлення в рідне місто Суми, і розпочала свій робочий шлях в інспекції Держстраху, де отримала вже багато практичних знань. Працювала там до 1991 року, коли в Україні з’явилася можливість вести альтернативний бізнес. Тоді була заснована страхова компанія «Остра-Суми», в якій стала головою правління. Деякий час працювала у Києві в страховій групі «ТАС», але сумувала за рідним містом, і повернулася додому. З 2015 року працюю в НАСК «ОРАНТА», яка є правонаступницею Держстраху, в якому я розпочинала страхову кар’єру. Більшу частину життя присвятила страхуванню та навчанню страховій справі.

Ви викладаєте студентам страхову справу?

Деякий час свого життя присвятила викладацькій діяльності на кафедрі «Фінанси та страхування» Сумського державного університету, в 2008 році захистила дисертацію по медичному страхуванню. Тобто поєднувала теорію із практикою.

Наразі викладаю страхову справу у вигляді майстер-класів. Ми домовились із колегами, що я буду брати участь в викладацькому процесі саме як керівник страхової компанії – практик. І ми започаткували цікавий проєкт – створили віртуальну філію «ОРАНТА» при державному університеті, де студенти долучаються до отримання практичних навиків.

Читала, що багато працівників страхової галузі не мають профільної страхової освіти

В НАСК «ОРАНТА» переважна більшість директорів мають страхову освіту, багато з них є випускниками Тернопільської академії народного господарства (наразі Західноукраїнський національний університет, раніше Тернопільський фінансово-економічний інститут, який я колись закінчувала). Сьогодні не проблема отримати страхову освіту для тих, хто цього бажає.

Як Вам вдається працювати в прикордонному регіоні, який щодня обстрілюють?

Незважаючи на це, працюємо та досягаємо успіхів у своїй сфері. Завжди пам’ятаємо, що життя є найціннішим. Буває, що приходиться частині співробітників виходити з селекторної наради, куди вони підключаються з різних куточків області, спускатися у підвали. У березні 2022 року було найстрашніше – обстріли, шум літаків, але вже з 11 квітня наша Дирекція відновила свою роботу. Хоч клієнтів багато виїхало, але обсяг продажів знизився лише на 20 відсотків. Це непоганий результат в даних умовах.

За рахунок яких видів страхування вдалося зберегти страховий портфель Дирекції?

Найпоширенішим видом страхування в перші місяці повномасштабного вторгнення була так звана «Зелена картка» – страхування відповідальності водіїв на час виїзду за кордон. Тоді масово виїжджали, тож цей вид страхування став лідером продажів весною 2022 року.

Чи є різниця в популярності видів страхування до війни та зараз?

В цілому, ситуація не сильно змінилася. Наразі пріоритетний вид страхування – автоцивільна відповідальність водіїв, бо це обов’язковий вид. А по страхуванню КАСКО автомобіля ми ввели за запитом клієнтів новий продукт – КАСКО Мілітарі, включили в нього воєнний ризик, якщо автомобіль буде пошкоджений під час військових дій (як правило, це стандартне виключення в договорах, але в даній ситуації «ОРАНТА» пішла назустріч клієнтам). Цей продукт вийшов дорожче відсотків на 40 від звичайного КАСКО, але це суттєва можливість для клієнтів зберегти своє майно, бо більшість компаній не страхує воєнні ризики під час страхування автомобілів.

Хто є сьогодні основними клієнтами компанії – бізнес чи населення?

Ми не працюємо з банками чи лізинговими компаніями за їх програмами, ми клієнторієнтована на населення кампанія. Тому, з одного боку, нам важче, з іншого – саме завдяки цьому ми вистояли в ці складні часи. Ті страхові компанії, які страхували колективи за медичним страхуванням, корпоративне КАСКО, співпрацювали із туристичними фірмами щодо полісів медичного страхування подорожуючих, – більше постраждали фінансово. У нас же населення страхується, – автоцивілка, страхування майна, тому у нас відносно невеликий рівень падіння платежів. Платоспроможність, звісно, знизилась, але люди страхуються. Кожного дня, особливо у п’ятницю чи понеділок, – у нас аншлаг, люди звертаються за виплатами.

Можете навести приклади страхових подій, які особливо запам’яталися?

У вересні минулого року в невеликому районному центрі Буринь (місто це, на жаль потрапило на деякий час в окупацію) сталося торнадо. Пронісся такий потужний буревій, який зносив все. Було пошкоджено більше 200 будинків. Завантажену фуру стихія легко перевернула, як якусь коробочку. На жаль, одна жінка під час цієї події загинула, було багато поранених. «ОРАНТА» виплатила більше 200 тисяч гривень потерпілим. До нас 35 домогосподарств звернулося, які були застраховані. Хто міг подумати, що такий потужний буревій відбудеться в нашій області, де немає ні гір, ні інших передумов такого стихійного лиха. Багато виплат і по цивільній відповідальності, стараємось із кожним заявником спілкуватися особисто. Онлайн заяви на виплату економлять час, але людина може галочку поставити не там і отримати відмову. Тож краще підказати на етапі заповнення документів, щоб потім не було розчарувань у страхуванні.

А електронні страхові поліси користуються попитом?

Так, раніше до електронного полісу більшість клієнтів скептично були налаштовані, а зараз зрозуміли, наскільки це зручно. «Зелену картку» спочатку на кордоні не перевіряли при виїзді, але пізніше вона стала потрібна, і у нас почав зростати обсяг онлайн замовлень. До речі, виявилось, що за кордоном менше електронних послуг, ніж у нас.

Як Ви вважаєте, які перспективи у страхового ринка? Чи ефективно НБУ опікується розвитком страхового ринку?

Зі сторони НБУ забагато контролю. На жаль, не відчувається розуміння різниці між банками та страховиками. До банків люди йдуть за послугами з отримання кредитів, а страхові компанії більше ходять до людей, щоб залучити платежі. Та ми націлені на розвиток, наразі розвиваємо медичне страхування для колективів підприємств, із помісячними сплатами. Вбачаю, що після перемоги активно буде розвиватися туризм. І в Україну будуть їздити, і наші співвітчизники будуть подорожувати по світу. Ми до цього готуємось, щоб мати можливість запропонувати страхові програми «на всі смаки».

А чи бачите Ви перспективи у майнового страхування?

Так, ми зараз розвиваємо добровільне страхування майна. Хоч воно в якийсь час втратило актуальність у населення. Раніше як збудували будинок – агенти надавали пропозиції по страхуванню. Зараз агенти вже так не ходять по оселях, бо люди не довіряють незнайомим через випадки шахрайства. Коли я була молодим спеціалістом, то страховик разом із пожежниками працював. Якщо у когось пожежа, то відразу визивали, якщо будинок був застрахований, щоб пошкодження описати. Наразі такої співпраці немає, бо дуже мало застрахованого майна. Я ж завжди страхую все своє майно і вважаю, що купую таким чином свій спокій.

Наразі тарифи на страхові послуги зростають?

У нас тарифи не піднялись. Крім того, ми можемо за коефіцієнтом лояльності тарифи переглядати. Якщо немає страхових подій, то робимо знижку. Підвищилася вартість (на 10-15% по обов’язковій автоцивільній відповідальності), бо відбулося зростання курсу долара.

Яких ще змін можемо очікувати від цього обов’язкового виду страхування?

Зараз в першому читанні депутати розглянули закон по автоцивільній відповідальності водіїв, він буде ще більше захищати потерпілих, бо заплановані страхові виплати без врахування зносу автомобіля. Підвищиться страхова сума, вона буде в кілька етапів зростати – до європейського рівня. В Європі, наприклад, подібний річний поліс коштує 250-500 Євро, і ліміти високі, особливо в Італії по життю великі страхові суми. Чекаємо змін, бо ідемо в Європу. Так, це підвисить вартість полісу, але кожна страхова компанія буде вираховувати свій тариф. Передбачаємо серйозну конкуренцію в цій сфері.

Які зміни хотіли б лобіювати у законодавстві? Що очікуєте від Верховної Ради, Уряду?

Як на мене, важливо, щоб не було ніякого лобіювання від окремих компаній. Бо буває, що приймають постанову, а вона прописана під конкретних страховиків. З подібним стикаємось і у тендерах на Прозорро: такі умови виписані, що відразу зрозуміло, що це прописано під одну компанію. Або візьміть страхування на залізничному транспорті. Там працює три-п’ять компаній і більше ніхто не може туди потрапити. З кожного квитка невеликі гроші, але в загальному масштабі це мільйони гривень. Маю надію, що корупційна складова не буде в майбутньому присутня на страховому ринку.

У Вас багато клієнтів, що їх приваблює саме в Вашій компанії?

Ми працюємо з населенням і розуміємо, що нашою перевагою може бути краще обслуговування. Завжди кажу працівникам: треба так відноситися до клієнта, щоб він ще когось привів до нас. Якщо стався страховий випадок в районі, то наголошую, що ми повинні супроводжувати заяву клієнта до отримання виплати. Коли відбулася страхова подія у Бурині, то всі відділення включилися – допомагали колегам робити розрахунки, щоб швидше люди могли отримати гроші та розпочинати ремонт будинків.

Яку роль страхова галузь може відігравати у розвитку країни та Сумщини, зокрема?

Працюємо і платимо податки, чим допомагаємо і армії, і країні, і рідній Сумщині. Страхова галузь характерна тим, що вона накопичує фінансові засоби. А це у підсумку приносить усім корить: робочі місця, депозити у банках, сплата податків тощо. «ОРАНТА» сплачує і податок на землю, бо у всіх районах маємо свої приміщення. Офіс в центрі Сум налічує 500 квадратних метрів, тож надаємо підприємцям площі в оренду за невисокі платежі. Наш головний офіс робить багато відрахувань на закупівлю обладнання та товарів для військових. Працівники допомагають у якості волонтерів.

Берете участь в громадській діяльності?

Звичайно, являюсь членом Сумської Ради Підприємців, також беру участь в роботі Торгово-промислової палати в Сумах. Наша компанія на національному рівні є членом Української федерації убезпечення.

Як Ви вбачаєте місію Вашої участі у Раді Підприємців?

Місія не тільки щодо розвитку страхової галузі, але й щодо розвитку підприємництва. Якщо будуть у підприємців гроші, то вони матимуть можливість страхуватися. Раніше пропонувала страховикам, які працюють в області, об’єднатися та виробити культуру обслуговування. Хочеться сприяти тому, щоб у людей було позитивне бачення щодо страхової галузі. Також важливо надавати різнобічну підтримку підприємницькій спільноті. Вже неодноразово піднімаю питання щодо тарифів на опалення для бізнесу. В місті склалася ситуація, що одні підприємці у нерівному положенні по відношенню до інших. Частину офісів обслуговує Сумитеплоенерго з тарифом трохи більше 2 тисяч гривень за Гкал, а інші котельня із вартістю за теж саме – 8 тисяч гривень (таких цін ніде більше немає в Україні!). Я підняла це питання на Раді Підприємців, воно набуло розголосу. Котельня некоректно себе поводить. Ми добиваємось, щоб знизили тариф, бо він необґрунтований. Тобто, не тільки питання страхової галузі піднімаються мною в Раді, але й важливі моменти для всіх підприємців. Зараз багато програм розробляється, щоб підтримати місцевий малий бізнес Радою. Є в мене ще один напрямок громадської діяльності – це організація «Жіночі ініціативи», тож також опікуюсь питаннями підтримки жінок Сумщини.

Яку першочергову підтримку потребують в ці буремні часи жінки?

Взагалі, мета нашої діяльності – навчання жінок змінювати своє життя в будь-які часи, щоб бути незалежними. У нас був проєкт «Жіночі бізнес-студії», де обговорювали можливості працевлаштування, освоєння нових спеціальностей, навчали. Другий проєкт – навчання комп’ютерній грамотності незахищених верств населення. А найулюбленіший наш проєкт – Клуб вишивальниць, в якому задіяно 70 жінок. Зимою вишивають, а потім їм потрібно поділитися своїми напрацюваннями. Раніше щорічно виставки організовували перед 8 березня. Але наразі війна, – жінки кажуть, що цієї зими навіть руки не піднімалися вишивати.

Що цінуєте в людях, ділових відносинах?

Живу за принципом – поводься з людьми так, як хочеш, щоб поводились із тобою. А в бізнесі я більше всього ціную порядність. Хто пам’ятає – в 90-х роках було багато «кідал», важко згадувати ті часи. Наразі ж в моєму колі сформувалось таке оточення, що ми довіряємо один одному «на слово». Є в мене ще одна задумка, як підтримати активних мешканців Сум, які вже не працюють за віком, – зробити Клуб для людей поважного віку. Щоб були заходи по дозвіллю, розвитку, спілкуванню. Треба підтримувати один одного кожного дня.

Розкажіть щось цікаве з Вашого життя, що закарбувалося в пам’яті

Найбільш яскраві спогади, як колись була масовиком-витівником у Держстраху. Була тоді передача по телебаченню «Від усієї души». Брали поважну людину і розповідали про неї. Ми робили подібні тематичні вечори в компанії. А в жовтні-листопаді організовували «Українські вечорниці». На 8 березня – «Дівиці-умілиці» (конкурси із виробами своїми руками). На Новий рік – «В гостях у казки». А ще «Ми із Голівуду» – пародії на зірок. Вони викликали такі захоплення у працівників! Також не забути роль Снігуроньки. Діда Мороза запрошували з театру. В Держстраху я була головою профспілки, замовляли цукерки, батьки додавали свої подарунки для діток, і 31 грудня, коли відбуваються дива, їздили по родинах співробітників та вручали діткам те, про що вони мріяли. Заїхали якось до хлопчика Кіма трьох років. На прощання йому кажуть – поцілуй Діда Мороза, а він каже – ні, я краще Снігуроньку поцілую. Додому поверталася втомлена, але завжди була задоволена, бо приносила радість дітям. Коли бачиш, як світяться очі, як вони раді цим подарункам, розумієш, що це і є смисл життя – приносити радість та творити дива.


Інтерв’ю підготовлено в рамках проекту ГО «Молодь та підприємництво» щодо створення Комунікаційного майданчика Сумського бізнесу (запровадження нового формату комунікації «бізнесу- бізнесу», «бізнесу-влади»), за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ). Окремі думки, висловлені в публікаціях та під час заходів проекту, відображають особисту позицію авторів і можуть не збігатися з поглядами Уряду США та Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ).

37 переглядів

Comments


bottom of page