top of page

Володимир Михайловський: на першому місці – порядність, на другому – професіоналізм

Сьогодні в гостях у Нацплатформи МСБ – Володимир Вікторович Михайловський, відомий в Сумській області громадський діяч, перший заступник голови Сумської Ради підприємців при ОДА, директор і співвласник ТОВ «СП «Надра», ТОВ «Гідронамив», співвласник ТОВ «Темпро» та ТОВ «Краснопільський м’ясо – молочний комплекс».

Володимире Вікторовичу, розкажіть, будь ласка, про Ваш життєвий шлях

Моя біографія не дуже цікава. Народився у місті Суми, закінчив Сумське вище артилерійське командно-інженерне училище. Закінчував службу в Німеччині, були пропозиції переїхати до рф, але відмовився від Москви та Пітера та повернувся до рідного міста Суми. В 40 років, після звільнення в запас у званні підполковника, став пенсіонером і саме в складні 90-ті роки розпочалася моя підприємницька діяльність. Набрав команду: домовилися, що поки не напрацюємо певні кошти, будемо жити дуже економно. Першу зарплату отримали після трьох місяців роботи.

З якого бізнесу розпочинали?

Почали з поставки на Сумщину прокату кольорових металів, в команді були спеціалісти з цих питань. Я був і заступником директора, і водієм, і вантажником, і постачальником одночасно. Через деякий час команда розширилася з 3 співробітників до 10. Успішно та чесно працювали, нас декілька разів перевіряли. Пройшли разом із колегами неприємні моменти, пов’язані із «банкопадом» в ті часи: отримали кошти на рахунок у банку «Відродження», а він «лопнув». Нам вдалося вийти із цієї ситуації з гідністю та поставити продукцію клієнту.

На жаль, на підприємствах, з якими співробітничали, пройшла зміна керівників, і нас виключили з ланцюгів постачання, бо ми не давали «відкатів». Продовжували працювати в тих сегментах, де була реальна конкуренція постачальників, завжди відповідали своїм майном за якість продукції.

Знаю, що в Вашій біографії є цікавий досвід відродження збанкрутілих підприємств

Так, до мене звернувся директор заводу силікатної цегли спочатку за фінансовою підтримкою, потім через те, що завод штучно підводять до банкрутства. В ті часи «Індустріальний Союз Донбасу», а також команда славнозвісного губернатора Володимира Щербаня мали на меті «вирізати» завод на металобрухт. Ми вже бачили, як це зробили з Лебединським заводом, в якому на той час було відносно нове обладнання. На жаль, таким чином тоді перестали існувати 7 заводів будматеріалів на Сумщині. Тож ми поїхали на прийом до прем’єр-міністра Валерія Пустовойтенка з проханням допомогти. Завдяки його втручанню завод зберігся. Закупили в Німеччині обладнання та успішно працювали до банківської кризи. Три роки тому пережили рейдерську атаку, яка остаточно підкосила бізнес.

Але Ви продовжили займатися підприємницькою діяльністю?

Так, на той час мені запропонували зайнятись агробізнесом. З партнерами викупили у американського агрохолдингу тваринницький комплекс. Не хочуть американці займатись тваринництвом, бо це не так прибутково, а роботи багато.

Неодноразово звертав увагу влади, що агросектор від міжнародних агрохолдингів має лише проблеми: виснажують землю, знищують соціальну сферу на селі…

Ми стільки читаємо про їх нові технології та інше

З одного боку, вони рекламуються, як привозять нову техніку, що замість 20 тепер потрібен лише 1 механізатор. А що у підсумку? Села пустіють, бо немає робочих місць. В Америці є законодавча база – зменшуєш кількість робочих місць, але плати в бюджет податки ті ж самі по персоналу. В нас такого законодавства немає, тож у підсумку люди втрачають роботу, згортається соціальна сфера, зачиняються школи у селах. Сьогодні дуже багато сіл занепадають в нашій області та по всій країні.

Проблеми стосуються, перш за все, тваринництва. Агрохолдинги колись на дешевих умовах «забрали» землю та знищують тваринницькі комплекси, бо вони не приносять великих прибутків. Але ми купили такий комплекс, бо для нас важливо, що будуть завтра їсти та пити наші діти. В нас нормально йшла робота, поки російська нечисть не пройшла через село Рясне.

Місцевість, де розташовувався комплекс, була окупована?

Так, російські військові зайняли комплекс. В результаті – 23 млн. гривень тільки офіційних збитків, які вже сьогодні підтверджено нотаріусом. Але ми виживимо, хоч зараз виживаємо, до речі, не завдяки, а часто навпаки діям нашої влади.

По тваринницькому комплексу були прямі влучення, частина споруд постраждала. Основна біда, що під час окупації росіяни не давали робітникам годувати худобу. 30% тварин загинуло через те, що не мали що їсти та пити. Неможливо було працювати, не було електрики та води, йшли постійні обстріли.

Наш комплекс розділений на велику рогату худобу та свинарство. Напрямок свинарства постраждав більше. Але з коровами не тільки в нас є проблеми, а і по всій Україні.

Поголів’я худоби зменшується по всій країні?

Так, я неодноразово наголошував на різних нарадах та заходах, що сьогодні ми п’ємо під брендом «молоко» рідину білого кольору. Немає там молока. В нас корів залишилось умовно на виробництво 2 літрів, а продається 20 літрів. На етикетці дивимось – такий-то % жиру, але він пальмовий, а не тваринний. На мою думку, така рідина не завжди придатна до вживання.

Коли прем’єром був Володимир Гройсман, я йому висказав своє бачення. Він підтримав, але, на жаль, ситуація наразі так і залишилась без змін. І на Раді підприємців я піднімав ці питання, і буду продовжувати піднімати.

Як можна змінити ситуацію?

Вважаю, що треба доносити інформацію до депутатів. Сьогодні проблема в тому, що вже декілька разів запрошували на засідання нашої Ради підприємців депутатів, керівництво області, але спільні зустрічі не відбуваються. Хочу окрему подяку висловити керівництву Сумської обласної військової адміністрації за взаємодію, але їх повноважень недостатньо, щоб вирішувати в цілому питання підприємництва, економіки. Підприємці очікують зацікавленості депутатів вирішувати ці проблемні питання.

Які Ваші бізнеси продовжують працювати?

Це кар’єр по видобутку гірничого піску, по видобутку намивного піску, підприємство по виробництву металопластикових вікон і дверей, м’ясо – молочний комплекс.

На сьогоднішній день відновили частково роботу свинокомплексу. Маємо надію на відновлення будівництва та ремонтних робіт на Сумщині, що збільшить продажі виробів цеху металопластикових конструкцій. Продовжується робота по видобутку гірничого піску, поставляємо його по області. Ця діяльність ліцензійна, багато піску не можна добувати. Товар продається для будівельників міста Суми та декількох районів.

Як вдається працювати в умовах невизначеності?

На жаль, війна не змінила чиновників. Наша діяльність три місяці була паралізована, бо податкові накладні не реєструвалися. Підприємці запитують, яким чином тримаються при владі люди, які шкодять бізнесу, а, значить, і розвитку економіки країни.

Україна дуже молода держава і ми всьому вчимося. Навибирали депутатів після розвалу Союзу так, що водії «ахметових» вирішували долю України, як треба було їх шефам.

За підсумками останніх виборів до Верховної Ради також пройшли люди дуже далекі від економіки. Це випадкові люди, які за збігом обставин потрапили до влади, і не знають, що і як працює в державі, ні на кого не звертають уваги. Війна показує українцям, що треба виважено обирати тих, від кого залежить наша доля.

Депутати відповідальні за ситуацію, що складається в країні?

Від депутатів залежить дуже багато. Хочеться, щоб українці зрозуміли, що не тільки треба обрати, а й контролювати, щоб людина обов’язки депутатські виконувала. Я колись пропонував проєкт закону про відповідальність за невиконання виборчих обіцянок. Необхідно прийняти закон: не виконує депутат передвиборчі обіцянки, то його можна відізвати. Тоді б була інша ситуація в країні.

У нас люди багато довіряють «лозунгам», на жаль

Я вірю в майбутнє України: ми переможемо і зовнішніх ворогів, і внутрішніх – «неякісних» чиновників.

У минулому багато разів звертався, як голова Громадської ради, до чиновників. Таке враження у підприємців складається відносно представників податкової, поліції, інших правоохоронних органів, що український народ існує, щоб ті мали «роботу». Як бачать підприємця, то відразу «бачать» лише свою користь. Не розуміють, що саме підприємці своїми податками їм зарплату платять.

Українське суспільство повинне навчити представників влади, що чиновник отримує зарплату від нас та повинен працювати на нас. Розвивається підприємництво – розвивається економіка – процвітає країна. На це ще треба час. Але я сподіваюсь, що онуки вже заживуть краще, там вже «совка» не буде.

Ваша сім’я зараз у місті Суми?

Частково. Донька в Канаді, бо онук мріяв про навчання там та поступив, але вона дуже хоче повернутися. Інші діти в Україні. Віримо, що перемога буде за нами.

Що Ви найбільше ціните в бізнесі, у партнерів?

Для мене основне – порядність. Як раніше казали: «слово купця». Може щось не виходити, але, коли бачиш, що людина порядна, і вона виконує свої зобов’язання, не буде хитрувати та мудрувати, то це головне.

Важливі також ділові якості, коли людина не тільки собі користь приносить, але й Сумщині. Але все ж порядність на першому місці. Буває немов би ділова людина, але через непорядність з такими не можна працювати. Тому на першому місці – порядність, другому – професіоналізм.

На жаль, в гілках влади забувають про такі якості, як порядність та професіоналізм, коли підбирають кандидатів на посади. Перш за все думають, кому можна довірити свої корупційні схеми, щоб «не здали». Поки не буде нормальних конкурсів по відбору на посади, чиновники ніколи не зміняться.

В Раді підприємців Ви представляєте агросектор. Які три основні завдання, чим Рада може допомогти цій галузі?

Треба створити належні умови для роботи українських аграріїв. Сьогодні левову частку земель зайняли іноземні агрокомплекси, або наші, які потім перепродали їх. Були програми підтримки агросектору, але 90 % виділених коштів попали до великих холдингів. Поки депутати не зрозуміють, що треба думати про те, що зробити, щоб працювали та розвивались українські невеликі агрофірми, нічого не зміниться. Наші підприємства продовжуватимуть знищувати великі іноземні холдинги.

На жаль, сьогодні кращі українські землі знаходяться в іноземних руках. Ці великі агрохолдинги знищують село, зменшують кількість робочих місць. Владі треба думати, як утворювати нові робочі місця, розвивати обслуговуючі кооперативи, переробну промисловість, фармацію тощо. Сьогодні Україна, по суті, сировинна держава. Ніколи сировинна держава не мала успіхів в економіці. Чому Туреччина отримує по зерновій угоді наше зерно та переробляє в борошно, кондитерські вироби, і продає готову продукцію? А у нас немає важелів наразі, щоб зацікавити українців переробляти сировину на нашій території.

Як Ви бачите діяльність Ради підприємців Сумщини для вирішення назрілих питань в агросекторі?

В нас є досвід громадських рад, коли в Кабінеті міністрів були представники від всіх областей. Треба, щоб працювала Рада підприємців при Кабміні, де були б представники від областей, і можна було б виходити з загальними проблематиками до КМУ.

Тобто, треба підняти роль Ради підприємців не тільки в області, але й взагалі в Державі. Цей орган потрібний реально працювати при КМУ, щоб туди входили представники від всіх регіонів. Наявна Рада вже не працює, необхідно створювати новий представницький орган.

Потрібен і суспільний розголос проблематик, треба долучати засоби масової інформації, соціальні мережі тощо. Щоб ніхто не сказав, що «я не чув». Наші чиновники навчились обіцяти та ховати питання «в довгу шухлядку». Тільки завдяки розголосу можна навчити їх виконувати обіцянки.

Хочу побажати перемоги Україні та підприємцям перемоги над нашими чиновниками!

Дякуємо, Володимире Вікторовичу, за Ваші спогади та надихаючі плани на майбутнє!

Інтерв’ю підготовлено в рамках проекту БА «4БІЗНЕС» (попередня назва – ГО «Молодь та підприємництво») щодо створення Комунікаційного майданчика Сумського бізнесу (запровадження нового формату комунікації «бізнесу- бізнесу», «бізнесу-влади»), за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ).

Окремі думки, висловлені в публікаціях та під час заходів проекту, відображають особисту позицію авторів і можуть не збігатися з поглядами Уряду США та Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ).

13 переглядів

Comments


bottom of page