Нацплатформа МСБ рада познайомити вас з Іченською Світланою Анатоліївною, яка очолює Громадську організацію «Спілка підприємців, орендарів та власників Сумської області», є головою Сумської коаліції МСБ, членом Сумської Ради підприємців при ОДА, багатьох Громадських Рад Сумщини, Координаційної ради з питань розвитку підприємництва м. Суми тощо.
Світлано Анатоліївно, розкажіть, будь ласка, як Ви стали підприємцем
Так трапилось, що якраз в активному віці наша родина відчула на собі кризу 90-х років. Діти були маленькі, їх потрібно було піднімати на ноги, давати освіту, думати про майбутнє. Спочатку був розпач, не знали як нам далі жити. Стали, як більшість наших співвітчизників в ті часи, займатись торгівлею (тоді нас називали «човниками»). Спочатку до Польщі їздили, потім на внутрішньому ринку започатковувати свій бізнес. Я допомагала чоловіку, тому що працювала все життя в сфері торгівлі. Закінчила технікум торгівлі, була керівником відділу секції в Центральному універмазі м. Суми. В ті буремні часи універмаг почав розвалюватись, люди звільнялись. Наразі він працює як ТРЦ, здає площі в оренду.
У 2000 році зареєструвалась фізичною особою – підприємцем у торговій сфері особисто, а чоловік пішов працювати за своєю основною інженерною освітою до машинобудівного заводу ім. Фрунзе.
Важко було?
Спочатку було страшно, була невпевненість у завтрашньому дні. Але сьогодні можна упевнено сказати, що це рішення допомогло стати самостійною, не залежати від волі керівників, що стоять над тобою. Ми змогли дати освіту дітям. Можна сміливо сказати, що я особисто самореалізувалась.
Доля привела мене до малого бізнесу. З розвитком підприємництва почали з’являтись проблеми у невеликих підприємців. Наприкінці 90-х років розпочалися перші акції представників малого бізнесу через дії влади.
Що саме збурило тоді підприємницьке середовище?
З’явилися заяви про те, щоб кожен підприємець сплачував на місяць 200 доларів податку. Тоді це була настільки непідйомна сума, що люди вийшли на площу в Сумах. У нас була група активістів, які започаткували сумський підприємницький рух, який очолила Валентина Харченко, нині покійна. Ми досягли успіху!
Тоді серед депутатів не було представників бізнесу, вони не розуміли наших проблем. Їм здавалось, що у підприємців багато коштів. На жаль, наша верхівка у влади і зараз вважає, що підприємці – «дійна корова», яку можна не годувати, а тільки брати й брати з неї молоко кожного дня.
Ви завжди маєте активну позицію у підприємницькому русі?
Я ввійшла до складу підприємницького руху в 2000 році. У нас зберіглося коло активістів, почали з’являтися й інші об’єднання. В одній з організацій, де я також брала участь, очільниця без узгодження із нами записала усіх підприємців у Партію регіонів і почала співпрацювати з одіозним керівником області паном Щербанем. Підприємці на таке не згодилися та обрали мене головою. Активну участь ми брали і у подіях помаранчевої революції 2004 року. Весь майданівський рух розпочався з міста Суми.
Що спонукало до майдану у Сумах?
Мої діти навчалися тоді в Сумському державному університеті, який зараз займає 3 місце серед українських вищих навчальних закладів в Європі. Володимир Щербань, який на той час був губернатором Сумської області, хотів підпорядкувати своїм структурам і зруйнувати наш найкращий навчальний заклад. Крім того, всіх заставляли на виборах голосувати за Януковича. Студенти розпочали рух за збереження рідного університету та свої права.
28 червня розпочалася акція протесту у центрі міста. Так з’явився студентський майдан. Студенти поставили палатки, жили там цілодобово. Було дуже багато провокацій, тому на допомогу прийшли батьки, а потім і містяни: разом готували їжу, каву, всі несли гроші. На підтримку сумського майдану почали приїжджати громадяни із західної частини України.
З 31 липня на 1 серпня відбулася провокація, ОМОНівці приїхали, підкинули багато чого в палатки, забрали студентів до міліції. В той день піднялося все місто. Були великі демонстрації. Я була серед протестувальників, ми пішли до міліції, визволили затриманих. 6 серпня скинули Щербаня!
10 серпня вийшов наказ президента Кучми про відміну об’єднання університету з іншим ВУЗом. Тобто, студенти відстояли СДУ!
На цьому акція закінчилася?
Ні, можна сказати, що Сумський майдан став початком Київського Майдану. Ще під час акції частина студентів пішла до Києва, їм фізично забороняли йти. На кордоні Сумської області почали зупиняти. І тут знов приїхали ОМОНовці, навіть народних депутатів кидали в автозаки, щоб ніхто не перетнув кордон області.
Ці події призвели до того, що наші студенти стали активними учасниками помаранчевої революції! Мої діти жили в палатці на Банковій. До речі, Євген Положій, автор книги про Іловайськ, якраз писав і про наші події в своєму тижневику. Дуже боляче за те, що багато людей не знають історії рідної країни.
Під час Майдану в Києві, у Сумах був такий же майдан, ми заблокували депутатів місцевої ради, зняли мера, який підтримував Щербаня. Витоки громадянського суспільства Сумщини йдуть з того часу. Тому в нас гарні стосунки складаються із міською владою, бо серед її представників є учасники тих подій.
Після перемоги Ви повернулися до підприємництва?
Ми зрозуміли, що підприємці повинні об’єднуватись навколо потужної громадської організації. В 2005 році була заснована міська Спілка підприємців, орендарів та власників. Тоді ще не уявляли, що зможемо так розширитися, що міського статусу буде замало. Нас було 25 осіб. І ось в 2011 році започаткували вже Спілку підприємців, орендарів та власників Сумської області, яку я понині очолюю. Біля 1500 підприємців було в спілці перед повномасштабною війною. На жаль, частина з них вимушена була призупинити діяльність або закритися через це.
Вийшло так, що ми консультували з різних питань членів спілки: перш за все, це податкова та юридична підтримка. Почали звертатися за порадами й інші організації. Таким чином, виросла консалтингова гілка мого бізнесу.
Ви давно є членом Ради підприємців Сумщини?
Юлія Тимошенко колись запровадила ради підприємців за видами діяльності, я очолювала торгівельний напрямок. Але з приходом Віктора Януковича діяльність багатьох громадських органів була порушена. Пізніше створили громадські ради, які були кишеньковими. Але в нашу Раду підприємців ввійшли активісти організації. Роль особистості дуже важлива. Так, Юрій Веніамінович Доманчук – перший очільник управління підприємництва в місті Суми, ми його називали «агент підприємництва у владі». Він мотивував мене заповнити конкурсну анкету СІРЕ Україна, так я опинилася на навчанні представників громадських об’єднань України. Там зрозуміла, що, за своїм відчуттям, ми будували спілку так, як нам потім розповідали спеціалісти. Ми тоді створили членську організацію, яка по сей день на 90% самофінансована. Беремо участь в міжнародних проєктах, але це не більше 10% в надходженнях спілки.
Які нові знання отримали на навчанні?
Під час навчання почула новий термін – Коаліція. Тоді була вже членом правління ВГО «Фортеця», яка започаткувалася на підприємницькому майдані 2010 року. Ми познайомились з Оксаною Продан, коли вона очолила Всеукраїнську раду підприємців. То була найкраща рада за усі часи. Ми отримували проєкти законів, відпрацьовували, подавали зауваження та пропозиції, потім це йшло до Верховної Ради України. Багато зробили гарного, поки не почалися часи, коли стали душити малий бізнес, що вже відбувається 7-8 років.
Сумська коаліція МСБ одна з найпотужніших в Україні
Так, ми створили успішну Коаліцію МСБ Сумської області, що об’єднала 13 громадських організацій, членами яких є більше 2000 підприємців Сумщини. Зараз вже 10 років разом, ми стали справжньою сім’єю.
Велика подяка «СІРЕ Україна» за підтримку – для нас проводили окрему сесію, навчаючи, що таке коаліція, як вона повинна працювати і розвиватися. Процес був дуже важкий. Ми доклали багато зусиль, щоб наша коаліція своїми діями та проєктами стала найвідомішою в Україні. Тепер вже ми із Богданом Мосуновим розповідаємо на навчаннях, як створювати дієві Коаліції.
Серед нас люди різних напрямків бізнесу. Пишаюся успіхами колег: Олександр Сорока створив Сумський бізнес-клуб, Ігор Кобушко започаткував Бізнес-школу.
Згадую, як найпершим зародився туристичний кластер, який створила Ольга Прокопченко, вона дуже опікується збереженням традицій та історії України. Започаткувала українські вечорниці. Всі разом їздимо багато по видатним туристичним місцям.
Яка наразі ситуація в малому бізнесі та організаціях підтримки МСБ?
До цього часу активні, але нас стало менше. На жаль, проблем тільки більшає у малого бізнесу. Я не розумію владу. Під час війни підприємці мають безліч випробувань, збирають кожну копійчину, щоб допомогти армії, з останніх сил утримують своїх працівників… і не отримують належної підтримки влади… Весь цей рік ми не припиняли діяльність. До початку квітня 2022 року була розгубленість, ми не розуміли, що робити далі. Потім все стало на місця. Ми весь рік сплачували податки, утримували працівників. В нашій спілці сьогодні залишилась половина членів. Хтось виїхав в інший регіон, хтось вимушений закритися.
Років 10 тому думала, що прийде нове покоління з новими поглядами. Але у владі відношення до підприємців не змінюється. Найкраща ситуація була при Вікторі Ющенко. Сьогодні ж багато представників бізнесу знаходяться в плачевному стані, думають, чи продовжувати бути підприємцями, чи закриватися. І не тільки війна стала причиною такого ганебного занепадання підприємництва в Україні.
А яким бізнесом Ви особисто займалися в останні роки, Ваша фірма залишилась в Сумах?
Підприємництво розпочинала з торгівлі, але пізніше, коли стала брати участь у підприємницькому русі, то побачила, що підприємці завжди просили допомагати в якомусь напрямку. Зрозуміла, що малому бізнесу не вистачає коштів найняти професійних юристів, бухгалтерів тощо. Ми стали консультантами для наших підприємців (юридичні, бухгалтерські та інші послуги). Такі собі няньки для підприємців. Разом вирішуємо шляхом діалогу питання, які у них виникають, в тому числі у спілкуванні з владою, податковою тощо.
Податківці бачать нас помічниками в даній ситуації, бо ми не спрямовуємо підприємців ухилятися від податків. Завжди працюємо в рамках законодавства, щоб не було претензій.
А в чому наразі основні проблеми мікро- та малого бізнесу?
Більшість представників мікро- та малого бізнесу на Сумщині саме припинили діяльність, вони не релокувались. Малі підприємці не тільки не мають доступу до кредитних ресурсів, не мають достатнього товарообігу, не мають можливості закуповувати та поновлювати товарні запаси. Задаюсь питанням до влади, як в таких умовах можна залишати ті вимоги до малого бізнесу, що є, по тому ж встановленню РРО. Ми ще не знаємо, що нас чекає попереду, а вже з 1 липня заплановане скасування тих небагатьох пільг для підприємців, що були надані напочатку війни.
Тези Данила Гетманцева, які він впроваджує в життя, на жаль, дуже схожі на «реформи» від пана Миколи Азарова у 2010 році. Згадую, як у ті часи брала участь у перемовинах підприємців із владою. Нас запросили в КМУ на 8-й поверх. Представники влади не розуміли нічого про роботу малих підприємців. Або робили вигляд, що не розуміли, чому йде збурення людей. Завдяки тому, що ми прийняли Референдум Уряду, де 14 розділ Податкового кодексу залишався на рік, ми зберегли спрощену систему. За той рік написали новий закон, який працює з 2012 року по цей момент. І підприємці стали набагато вільніше почуватися.
За 30-ти річний досвід роботи в бізнесі зараз найгірші часи, влада найглухіша.
Ви очолюєте Комітет по торгівлі в Раді підприємців Сумщини, що б зазначили з цього напрямку роботи Ради?
Торгівля – головна рушійна сила в житті усіх країн з часів створення цивілізації. Завдяки цій галузі люди, країни, цивілізації розвивались та розквітали. Тому не можна непродумано ставитись до цієї галузі економіки. Допомагати розвинути її в цей нелегкий час вкрай важливо. На час війни потрібно взагалі зупинити усі спекуляції та намагання навісити ще й РРО на ФОПів.
Без торгівлі економіка країни не може розвиватися, ця галузь завжди відіграє важливу роль в житті людей. Кожній людині потрібна їжа – магазини або ринки будуть працювати навіть в складних обставинах. На початку війни ринки дуже допомагали сумчанам. На жаль, платоспроможність населення падає, оборот торгівлі зменшується. У нас був підприємець, який мав біля 10 магазинів копійчаних виробів для господарства, він зараз закривається.
Перешкод для роботи зараз дуже багато. Від логістичних до законодавчих. Раніше сумські підприємці їздили на 7-мий кілометр в Одесу або в Харків на ринок Барабашово закуповувати товар, а зараз такої можливості немає. Ланцюги постачання змінилися, дуже виручає мікро- та малий бізнес НОВА ПОШТА.
Інтернет зараз не стабільний, а це потрібно для роботи РРО. Наша активістка з селища на кордоні вислала мені відеоролик, як вона ховається з покупцями під час обстрілу: про які РРО в такій ситуації може бути мова? Зараз головне зупинити знущання над підприємцями щодо РРО, хоч до закінчення війни!
Дякуємо, Світлано Анатоліївно, за Вашу підтримку підприємців України, бажаємо Вам сил та енергії на нові проєкти!
Інтерв’ю підготовлено в рамках проекту ГО «Молодь та підприємництво» щодо створення Комунікаційного майданчика Сумського бізнесу (запровадження нового формату комунікації «бізнесу- бізнесу», «бізнесу-влади»), за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ). Окремі думки, висловлені в публікаціях та під час заходів проекту, відображають особисту позицію авторів і можуть не збігатися з поглядами Уряду США та Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ).