top of page

Сергій Карпенко: працюємо заради перемоги

Сумська Рада Підприємців: лідери думок

Галузь: агросектор

Сергій Карпенко: працюємо заради перемоги
Сергій Карпенко: працюємо заради перемоги

Сьогодні зустрічаємося з Сергієм Михайловичем Карпенко, членом Сумської Ради Підприємців, директором ТОВ «Хлібодар», заступником голови Спілки аграрних підприємств Сумської області, щоб обговорити ситуацію в агросекторі країни та Сумщини.


Сергію Михайловичу, розкажіть, будь ласка, про себе

Займаюсь аграрним бізнесом з 1991 року. Після закінчення аграрного інституту спочатку працював інженером-механіком, потім заступником директора. Пізніше зайнявся переробним бізнесом – відкрив приватне підприємство, почали переробляти продукцію. У 2004 році мені запропонували очолити одне з аграрних підприємств. За ці майже двадцять років налагодили працю вже чотирьох сільськогосподарських підприємств нашого холдингу. Це невеличкий комбікормовий завод, який ще використовуємо як складське приміщення, підприємство з переробки сільгосппродукції, і ще маємо більше 7 тисяч гектарів землі. На національний рівень ми не вийшли, але для області багато робимо корисного.

Де розташовані ці підприємства?

ТОВ «Хлібодар», директором якого являюсь, розташований в Сумському районі, має більше 3 тисяч гектарів землі. Виробляємо продукцію рослинництва та тваринництва. Більше 600 голів крупного рогатого скота у нас.

2 наших підприємства знаходяться в десяти кілометровій прикордонній зоні. В одне з них 24 лютого 2022 року зайшли загарбники, але вже 28 лютого завдяки зусиллям сумської тероборони вони вийшли звідти.

На Тростянеччині наше підприємство не було в окупації, але перебувало деякий час в ізоляції, бо всі шляхи навколо були заблоковані. Маємо багато «прильотів» та снарядів, які не розірвалися.

Як вдається працювати в таких умовах?

Зверталися до ДСНС, вони провели розмінування, тож встигли посіяти зернові. Так сталося, що персонал не встиг виїхати напочатку повномасштабного вторгнення. А коли з’явилася така можливість, співробітники не стали нею користуватися, бо роботи багато у нас. Ніхто не виїхав, але кількість персоналу скоротилася через мобілізацію. В минулому році ми змогли забронювати частину працівників, теж саме в цьому році. Є брак персоналу, але справляємось. Всі вже звикли, розуміють, що без них поле не посіяти та корів не доглянути. Виробництво продовжується. Найважче було в перші дні вторгнення ходити на ферму, там же кожен день треба бути, а це було дуже небезпечно. Я нікуди не виїжджав, брав участь в організації самооборони Сумщини.

Якою Ви бачите роботу Ради Підприємців Сумщини?

Основне, щоб Рада підприємців була дієва, щоб її влада слухала. Бо наразі виходить, що спочатку закони приймаються, а потім їх обговорюємо. Спочатку треба обговорювати, ще на стадії проєкту, а потім вже щоб влада приймала, з урахуванням зауважень бізнесу.

Зараз у нас також працює аграрний комітет, туди приходять асоціації сільгоспвиробників, трохи просувається співпраця із владою.

Які найактуальніші питання агросектору?

Одне із основних питань, що цікавить підприємства агросектору: з 1 січня 2024 року може відкритися ринок землі. Від Гузенко Максима, який бере участь в аграрному комітеті ВРУ, почули, що планується відстрочити це положення. Маємо на це великі надії. Наші аграрії зараз не мають фінансової можливості стати учасниками ринку землі, бо пройшов обвал їх діяльності через війну, вся логістика посипалась. Зерновий коридор працює повільно. Логістика подорожчала: якщо раніше щось коштувало 1000 грн, то зараз мінімум 2000, а в минулому році і до 3000 доходило. З’являється купа посередників, пропонують продавати продукцію за готівку, але ми звикли працювати прозоро, сплачуємо всі податки.

Дуже важко, тому що переробники ціни збільшують, багато напівлегальних посередників на ринку. Ми раніше за валюту не продавали продукцію, продавали тільки за гривні, ПДВ державі платили, зараз же валютні контракти треба освоювати самостійно.

А які проблеми із бронюванням персоналу?

Сьогодні порядок бронювання підприємців є, 50% від військовозобов’язаних, критерії можна витримати. Але не все продумали. Так, частина працівників вже воює, і якщо їх показувати, як відсутніх вже на підприємстві, то та перша кількість заброньованих з 50% буде постійно зменшуватись, і ми не зможемо працювати. Тож пропонуємо, щоб за людьми, які у нас працювали та були мобілізовані, закріплялося робоче місце, щоб вони входили в ту чисельність, від якої відраховують 50%, бо інакше кількість співробітників буде постійно зменшуватись і нікого не залишиться працювати в полях та на фермах.

Крім того, процедура бронювання довга, направляється весь список, він ходить по відомствам… Треба прискорювати рішення цих питань.

Якби Ви обирали ТОП-5 кроків для покращення ситуації в агросекторі, на що треба звернути увагу першочергово?

В країні сьогодні 14% ПДВ на продукцію рослинництва (4 основні культури), а інше (тваринництво) – 20% ПДВ. Ми пропонуємо ввести ставку 7% ПДВ, як в Європі. Це ПДВ йде до виробника. Ми виробляємо, потім переробка, і продукція буде дешевша для споживачів. Нещодавно на зустрічі у місті Суми ми задавали питання пану Данилу Гетманцеву щодо цього, але він каже, що повернув би 20 % ПДВ і на рослинництво…

Представники влади говорять, що коштів у державі немає. А ми пропонуємо державі економити, бо бачимо навіть на місцях, як громади нераціонально витрачають гроші. Наприклад, через «роздуті» штати працівників. Так, в нашій ОТГ є цілий центр перепідготовки вчителів, тільки немає кого в такій кількості навчати.

Виходить, що бізнес щось постійно винен державі, а на рівні влади ніхто не хоче відмовлятися від своїх витрат.

Є проблема і з двокілометровою зоною впродовж кордону, яка була виведена із землепереробного статусу та замінована в цілях безпеки, щоб не пропустити сюди росіян. Там є земельні паї громадян, які вони передали в оренду сільгосппідприємствам. Хто буде за них платити? Механізм компенсацій держава не передбачила. Сільгоспвиробники брали в оренду ці паї, тепер питання, чи вони людям платять, чи не платять, бо сіяти зерно ж там не можемо.

Маємо 500-кілометровий кордон з Росією на Сумщині, тобто двокілометрова зона біля кордонів – це великі обсяги сільськогосподарських земель, що тепер не будуть оброблятися. Просимо подумати про державний механізм компенсацій. Немов би влада і готова спілкуватися, але поки це питання так і не вирішене. До речі, податки на землю місцеві, але не всі ОТГ звільнили від податків на землю ті території, які в цій зоні.

А ще з 1 серпня планують відмінити 2% податок, ввести обов’язковість касових апаратів… В прикордонній зоні дуже важко працювати з РРО. Обіцяють виключення, але хто знає, як це все пропишуть в законодавстві, чи зможемо використовувати ці виключення на практиці. Всі пам’ятають, як склалася ситуація із звільненням від податків на територіях, де були бойові дії, але ці території були затверджені не КМУ, як те було передбачено у законі…

Ми будемо продовжувати подавати наші пропозиції владі. Тим, хто живе і працює в прикордонні, дуже важко. Працюємо, але розвиток в такій ситуації неможливий: нову техніку не купуємо, менше добрив вносимо, а це вплине на врожайність.

Яким бачите майбутнє?

Наразі дуже важливо, щоб ринок землі поки був закритий. У нас великі іноземні агрохолдинги працюють давно, тож страшно, що вони зможуть з 1 січня 2024 року зкупити українські землі. В них грошей багато, техніка серйозна, а людей працює мало, бо вони не займаються тваринництвом. Посіяли – прибрали – забули. Україна може залишитись без землі та людей. Як в Аргентині, наприклад. Випалена земля. Вони сіють, що їм вигідно.

Нам сьогодні треба виграти війну та окріпнути, щоб мати можливість купувати землю.

А поки прильотів багато, і в найближчий час навряд чи інвестори та грантодавці до нашої області прийдуть. Ставимо техніку віддалено одна від одної, щоб в одному місці не накрило все одним обстрілом.

А є державні програми компенсацій чи допомоги?

Державних програм поки немає. Просити можемо державу про це, але розуміємо, що грошей не вистачає в країні. Нам сказали обов’язково фіксувати все через ТППУ, а потім будуть думати про можливості компенсацій.

Дуже нам допомагає кредитна програма 5-7-9. За неї велика подяка.

Просимо державу вплинути і на ситуацію із цінами Укрзалізниці, бо дорогі логістичні послуги у нас.

Важливо, щоб Європа не блокувала зерно. Порт в Одесі слабо працює. Ми вирощуємо зерно і треба його продавати. Сподіваємось, що зернова угода 18 липня буде продовжена і росія перестане блокувати кораблі, які йдуть із Одеського порта. Ми всі зараз працюємо заради перемоги.

Дякуємо, Сергію Михайловичу, Вам та Вашим співробітникам за працю та громадянську позицію!


СІРЕ - УКРАЇНА
СІРЕ - УКРАЇНА

Інтерв’ю підготовлено в рамках проекту БА «4БІЗНЕС» щодо створення Комунікаційного майданчика Сумського бізнесу (запровадження нового формату комунікації «бізнесу- бізнесу», «бізнесу-влади»), за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ).

Окремі думки, висловлені в публікаціях та під час заходів проекту, відображають особисту позицію авторів і можуть не збігатися з поглядами Уряду США та Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ).

34 перегляди

Comments


bottom of page